28 травня 2026 року зі студентами 2 курсу історико-філологічного факультету відбувся захід на тему «Безбар'єрна комунікація та інклюзивні стандарти у вищій освіті»
Тема заходу торкнулася одного з найважливіших питань сучасної університетської спільноти — як зробити освітній простір по-справжньому доступним для кожного.
Студенти дізналися, що 40% осіб з особливими освітніми потребами називають комунікативні бар'єри головною перешкодою у навчанні. Разом проаналізували «Квадрант виключення» — логістичні, психологічні, сенсорні та фізичні бар'єри, з якими стикаються студенти щодня. Особлива увага — концепції People-First Language: чому важливо казати «студент із порушенням слуху», а не «глухий»; «людина з інвалідністю», а не «інвалід». Мова формує ставлення — і це наукова реальність, а не просто ввічливість.
Через кейс-метод обговорили реальні ситуації: патерналізм у взаємодії «викладач–студент», роботу з ветеранами та особами з бойовим досвідом, ґендерно маркований дискурс у навчальному середовищі.
Які ще проблеми висвітлили:
Айсберг мікроагресій в академічному середовищі — Нейронаукова база інклюзії та Універсальний дизайн у навчанні (UDL) — Цифрова доступність: стандарт WCAG 2.1 — Психологічна безпека в аудиторії — Модель емпатичного слухання LASER
Завершився захід рефлексією та синтезом: студенти сформулювали власні висновки та наступні кроки у розвитку інклюзивної культури.
«Ми не можемо повернутися назад і змінити початок, але ми можемо почати зараз і змінити кінець». Саме так — кожна розмова, кожне заняття, кожен свідомий вибір слова наближає нас до університету, де комфортно всім.